Позачерг.вибори у ВР України 26 жовтня 2014

З ФБ "Правий сектор":
Друзі, "Правий Сектор" першим виступатиме на Першому національному телеканалі із передвиборчою агітацією. У вкрай стислий час ми створили фільм про нас, який і покажемо сьогодні в ефірі.
Вмикайте Перший національний сьогодні, 6 жовтня, о 19.15 і дивіться, з чим і якою командою ми йдемо на вибори.
В "Правого Сектора" немає спонсорів-олигархів, що купують ефірний час, як в інших партій. Тож цей ефір для нас дуже важливий.

Фекла Малахит @malahit1616 · 20 мин. 20 минут назад
Кинах не приехал на анонсированную встречу с избирателями в Николаеве, там его ждали активисты и мусорный бак.Вы что испугались,Анатолий?

Nik писал(а): 6 жовтня, о 19.15

Щось нема...

Xуёвая Буча @DrGoty · 4 ч. 4 часа назад

Ярош пообещал прострелить колено каждому, кто скурвится в раде. Поэтому я голосую за Правый Сектор.

Хуёвый Київ ‏@tombreadley 3 мин.3 минуты назад
Да. Забыл сказать. Партию Заступ финансирует Арбузов.
Мне пох, я не обещал не говорить.

Это чмо под видом сбора средств для АТО насобирало себе в карман

http://ukropnews.com/news/_283.html

Шульга писал(а):Это чмо под видом сбора средств для АТО насобирало себе в карман

Не факт.
Политика дело грязное.
Могли конкуренты постаратся с черным пиаром.
Ну и опять таки он че должен был все деньги вот прям в один день потратить.
Возможно еще будут очтеты.
з.ы. Кандидата не знаю, мож и действительно ворюга, а мож и честна людына . Так мысли в слух.
Че там про детей, их размазать на раз два. Вон погляди какая война идет Ляшко vs Коломойский, скоро новости на плюсах можно будет переименовывать в "Сегодня про Ляшко"

Сигналкин
http://ukropnews.com/news/_283.html вот почитай. очень похоже на правду. сфотографироваться в супермаркете с тележками любой сможет.
а по выборам считаю что нужно добавить пункт расстрелять и сгноить в тюрьме! глядишь и явка повыше будет.

Шульга писал(а):глядишь и явка повыше будет.

и кандидатов поменьше.

Шульга писал(а):считаю что нужно добавить пункт расстрелять

А может просто переименовать квадратик, где отмечается выбор, и не ограничивать сам выбор одним кандитатом?

Добровольческий батальон территориальной обороны Донецкой области "Донбасс"

Прес-служба батальйону "Донбас" інформує
Як і обіцяли, знайомимо вас, шановна громадськість, з кандидатами у депутати Верховної Ради Украіни від батальйону "Донбас".

| +

Кандидат по виборчому округу #114 Костанчук Тарас Дмитрович, позивний "Бішут".
Багато жителів Попасної, Станиці Луганської та інших населених пунктів Луганської області добре знають Тараса Костанчука - одного з командирів батальйону «Донбас», відповідального за наведення порядку в тих населених пунктах, куди приходить цей підрозділ. А хто не знає Костанчука особисто, той чув про нього, як про людину з загостреним почуттям справедливості, який допомагає кожному, хто до нього звернеться за допомогою.
Тарас народився на Луганщині, в місті Комунарськ (сьогоднішній Алчевськ). Батьки потрапили сюди за розподілом після закінчення Одеського політехнічного інституту. І своєю батьківщиною Костанчук вважає Донбас. Незважаючи на те, що його батько родом з Херсонської області, а мама, дочка військового, народилася у Владивостоці.
«У мене була цікава родина. Батько завжди говорив українською мовою і ніколи не переходив на російську. Мама ж, навпаки, була російськомовною і ніколи не переходила на українську. При цьому я не пам'ятаю, щоб вони хоч коли-небудь сварилися. Так що різні мови - не привід для розбіжностей», - упевнений Костанчук.
Пропрацювавши близько десяти років на металургійному комбінаті, батько Тараса блискуче захистив дисертацію, і його запросили на роботу в одну зі структур Академії наук. Сім'я переїхала в Київ, але зв'язків з Луганщиною не втрачала. Батьки працювали з ранку до ночі, тому турботи про Тараса і його старшого брата взяла на себе тітка, сестра батька, яка залишилася в Алчевську. Всі канікули хлопчики проводили у неї.
Після закінчення школи Тарас не пішов по стопах батьків-теплофізиків. Він хотів допомагати людям, й обрав медицину, як професію. Поступив в медучилище, а через рік його забрали в армію.
Потрапив на Кавказ, в Грозний, в одну з частин ППО. Втім, обслуговувати ракетні комплекси йому не довелося. Молода людина з перших днів служби показувала блискучі спортивні результати, і його відправили в спортроту - вправлятися у військовому багатоборстві і відстоювати честь військової частини на різних спортивних змаганнях. Біг, стрільба, подолання перешкод, мистецтво виживання в складних умовах - ці навички, отримані в армії, потім ще не раз сталися в нагоді йому у житті.
Після демобілізації Тарас повертається в Київ і йде працювати туди, де, як він вважає, зможе не просто допомагати, а рятувати людей - на станцію «швидкої допомоги», водієм. Маленька зарплата, напружений графік роботи - це не бентежить хлопця. Головне - він відчуває свою потрібність і щиро радіє кожен раз, коли пацієнта вдається врятувати. Паралельно встигає вчитися на біофаку в Київському університеті ім. Шевченко (до медінституту, куди він прагнув, поступити без «блату» тоді було майже нереально).
Потім з'явилася сім'я. У 1986 році народився син, в 1988-му - донька. Почалася перебудова, інфляція, і мізерної зарплати водія «швидкої» стало не вистачати навіть на прожиток. Костанчук, розуміючи, що відповідальний в першу чергу за близьких людей, вирішує відправитися на заробітки за кордон.
В Італії йому спочатку сподобалося. Трудився на будівництвах. Роботи не боявся, тому заробляв добре. Незабаром перевіз в Італію і сім'ю. Але через кілька років зрозумів, що перспектив для кар'єрного росту в чужій країні немає. Хоча він на той час закінчив вечірню школу в Італії, досконало вивчив мову. І 1997 року Костанчуки повертаються додому, в Київ.
Це був час зародження та становлення бізнесу. Багато друзів дитинства, однокласники вже створили власні фірми. Але розгул криміналітету й корупція робили підприємців абсолютно незахищеними і заважали розвитку бізнесу. Саме тут придалася спортивна підготовка Тараса, армійський досвід і все те ж почуття справедливості. Він приймає пропозицію одного з друзів очолити службу безпеки його підприємства. А коли бізнес пішов у гору, став генеральним директором новоствореної «Агротранспортной координаційної служби».
Висока посада і кабінетна робота не змусили Тараса Дмитровича кинути спорт. Навпаки, його притягує екстрим. Гірський туризм, технічний дайвінг. «Ці види спорту в деякому роді схожі. Всі вони вимагають уміння залишатися спокійним у складній ситуації, вміння швидко, навіть миттєво, приймати правильне рішення», - говорить Костанчук.
Причому він займається спортом не як любитель: отримав дипломи інструктора з виживання, інструктора з технічного дайвінгу та тепер вчить інших.
Крім того, разом з друзями займається пошуком і перепохованням останків воїнів Другої світової війни. Силами громадської організації «Археологічний пошуково-патріотичний загін «Дніпро-Україна», координатором якого є Костанчук, були знайдені та поховані по-людськи сотні воїнів, які захищали в роки тієї війни землю від фашистських загарбників.
«Німеччина ще в 90-ті роки минулого сторіччя закрила питання зі своїми невідомими солдатами. Вони знайшли практично всіх, хто вважався безвісти зниклими, і поховали своїх бійців. У нас же на державному рівні цим взагалі ніхто не займався. Але ж тільки під Києвом досі лежать останки сотень тисяч воїнів! Молоді пацани, по 18-20 років, віддали свої життя за батьківщину. Але батьківщина їх навіть не поховала по-людськи. Це несправедливо! Тому ми робимо цю роботу», - каже Костанчук.
Коли почався Майдан, все те ж почуття справедливості змусило Тараса Дмитровича залишити свій бізнес і стати в ряди самооборони, щоб захищати беззбройних людей. Під час пам'ятного розстрілу 19 лютого він отримав поранення і контузію. Але коли почалися заворушення на Донбасі, взяв свою мисливську рушницю і знову відправився захищати мирних людей - тепер на своїй «малій батьківщині», на Донбасі. У травні, під час президентських виборів, він охороняв виборчі дільниці і тих, хто приходив на них голосувати, від нападок озброєних людей. З червня Костанчук приймає участь у бойових діях у складі 1-ї роти окремого батальйону спецпризначення «Донбас». Основні функції його підрозділа - охорона правопорядку в тих населених пунктах, де знаходяться українські війська. «Захищаємо населення від бандитів, мародерів і корупціонерів. Причому як з того, так і з цього боку», - скромно пояснює суть своєї роботи Тарас Дмитрович.
На парламентських виборах 26 жовтня 2014 Тарас Костанчук вирішив балотуватися в народні депутати по 114-му одномандатному округу як самовисуванець. «Є вже якась прихильність до тієї землі, яку ми звільняли. Нехай там все буде по справедливості», - пояснює свій вибір Костанчук.
Ось такі вони, наші герої батальйону "Донбас".
Витримавши не один бій, пройшовши крізь вогонь Іловайську, вони вступають в ще одне протистояння - електоральне. Впевнені, що хлопці витримають його з гідністю та переможуть!

Слава Україні!

Греча по современному...

Господа, подскажите где можно посмотреть список кандидатов мажоритарщиков по своему округу? Такое впечатление что информация секретная. Google безсилен

http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp032?PT001F01=910

Выбирай округ - Жми сюда..

Вложения

Коломойский Вещает
5 октября в 14:55 ·
Уважаемые кандидаты в народные депутаты, Вы либо совсем идиоты, либо еще не поняли, что за "гречку" Вы не пройдете в парламент. Готовьте как минимум по 10 000 грн за голос, и молитесь не отхватить...