— Все, хватит! — негодование мальчика, вероятно, достигло предела. — Почему же они терпят?! — Ну, у принца Лимона большая охрана, армия… — мама рассудительно разглаживает страницу. — Но ведь остальных больше! Их же много! — мальчик в отчаянии ударяет маленьким кулачком по книжке, и она захлопывается. — Чего ж они?! — Потому что они овощи. Это про овощи сказка…
Ле́нта, -ти, ж. Лента (взято изъ русск. яз.). Кв. І. 6. Куплю собі шаблю золотую, а до шаблі ленту голубую. Черк. у. Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 355. http://hrinchenko.com//slovar/znachenie ... lenta.html
Оооо, в тогочасному словнику таке слово цілком законно існувало! Зараз - ні. Подивився в орфографічному словнику малого - Сучасний орфографічний словник української мови, укл. В.В. Дубчінським, 2011
Це не відміняє факту, що після запозичення це слово було абсолютно коректним словом українскої мови. Як і неймовірна кількість інших запозичених слів. А то виходить що запозичення з німецької/французької/англійскої це нормально, а з російскої це зразу безграмотність. Нерідко доходить взагалі до абсурду, коли, наприклад, "парасолька" це норально, а "зонтик" це безграмотність. Хоча обидва слова абсолютно коректні, обидва запозичені, причому не з російскої: парасолька з французької, зонтик з німецької
levsha Ну, если б песня была про ленточки в волосах школьницы - то ладно, но ведь она - про вызвольный рух, про УПА, которые немалую часть времени сражались и с известно-как-говорящими. Вважаю, що русизми у цій пісні вкрай недоречні. Там в названии ролика Скрябин упоминается. Если это тот самый нынешний Скрябин (Андрей Кузьменко), то его "всьо то шо..." в каждой его песне уже достаёт. Зачем тогда подымать волны про мову и автэнтычнисть, если можно просто весь суржик добавить в словарь - и всё станет вполне законным? Это так, риторический вопрос.
Сэнсэй Це пісня воїнів УПА. В ті часи "лента" була абсолютно коректним українським словом. Ніяким русизмом воно не було. Словник Бориса Грінченка для тебе не авторитет? Скрябін там згадується тому, що він разом з Чубаєм її переспівав. До тексту пісні ні Скрябін, ні Чубай відношення не мають
levsha Учитывая, что это словарь советского 1958-го года, причём "з додаванням власного матеріалу", то, как бы авторитет в данном конкретном случае сомнительный. А ещё если и принять к сведению, что в современных словарях такого слова нет, то, думаю, слово это не было вставлено в словарь из-за его явного неукраинского происхождения и исторического одновременного существования именно украинского "стрічка". Для прикола: буквально вчера рассматривал в накладной слово "паковання", при всей кричащей его безграмотности, полез в инет и призадумался... Оказывается, привычная нам украинская "упаковка" - это неправильный русизм; упакування - это не предмет, а "подія", а пакування - это процесс; и только именно непривычное "паковання" - это и есть тот самый пакетик со стяжками, болтиками или гаечкамм. Источник: http://msu.kharkov.ua/tc/cons/upak.html Скрябина я упомянул в русле того, что даже наши "мытци" несут в массы суржик, думая при этом, что они упорно продвигают мову.
Сэнсэй Та не чіпай юродивого!.. В нього імідж такий, та цільова аудиторія із початку його творчоі кар'єри змінилася кардинально. За модою чувак женеться. Те, що в сучасному словнику слова "лента" немає, не доводить, що: 1). Його вживали в 1942-му безграмотні; 2). Саму пісню було написано людиною, що розмовляла на якомусь з тисяч діалектів Західноі Украіни... А про походження цьго русизму можна лише здогадуватися. В даному конкретному випадку, можливо його занесли разом із совєтськими кулеметами...
Доречі, а чому не коробить слово "учбовий"? Оце вже цілковита безграмотність на побутовому та на державному рівні, що оточує скрізь. Найчастіше - на бортах навчального транспорту, рідше - на дверях класів у школах.
УЧБОВИЙ, а, е. Те саме, що навчальний. Він щойно закінчив свій перший учбовий рік, як почалася війна (Юрій Яновський, II, 1954, 10); Київ тепер є найбільшим культурним центром республіки, в ньому працює Академія наук і Академія архітектури, десятки вищих учбових закладів і наукових інститутів (Петро Панч, В дорозі, 1959, 264).
