Штраф, виконавче провадження, історія зі щасливим кінцем

12 квітня їду я до батьків по варшавці (Київ-Ковель). На стаціонарному посту під Коростенем мене зупиняють і пояснюють що я рухався прямо по крайній лівій смузі при вільній правій.
Я потім, проїзжаючи цей пост кілька разів, уважно роздивився як там все организовано. Таке враження що все зроблено було спеціально для того, щоб ось так ловити Варшавська траса практично по всій довжині з двох смуг, по одній в кожному напрямку, без роздільної смуги. Багато перехресть обладнано смугами гальмування і розгону. І перехрестя, на якому розташований цей стаціонарний пост, автоматично сприймається як таке ж. Але насправді там роздільна смуга подвійна суцільна, а не одинарна, смуги, які додатково з'являються справа, відділені звичайною переривчатою лінією, а не короткими штрихами, висять знаки напрямку руху по смугам, за якими по смузі, що з'явилась справа, можна прямо й направо, а по "основній" лівій прямо й наліво. Не придерешся ні до чого
Вже в їх кабінці на запитання чи точно він хоче складати протокола він видавив з себе щось схоже на "сцц" і показав очима чоловіка, який сидів до нас спиною і переглядав якісь папери. Але протокола заповнювати не почав. Детально мені пояснив що я порушив і т.п. Через деякий час той чоловік пішов, і, схоже, поїхав з поста. Інспектор сказав що це перевіряючий, і тепер протокола треба складати обов'язково, тому що перевіряючий може запам'ятати що в такий то час зупинялась машина і подивитись чи був в цей час складений протокол. Але інспектор сказав "ну давайте я напишу що Ви не були пристебнуті ременем безпеки. Це мінімальний штраф - 51 грн". Так і зробили.
В межах 2-х тижнів, як і вимагається, а саме 20 квітня, я цей штраф оплатив в касі промінвестбанку в приміщенні подільского МРЕВ. Квитанцію про оплату зразу не показував там нікому - я побоявся що вони захочуть зразу забрати в мене оригінал квитанції (кажуть, в ДАІ це полюбляють), що я не хотів робити ні в якому випадку, а де зробити копію я не побачив.
На роботі зробив кілька копій і закинув оригінал і копії квитанції в машину, на всяк випадок. Перебуваючи який раз в АвтоАліанс, зайшов знову в подільский МРЕВ щоб показати їм що я все заплатив, але там мені сказали що в них нема копу показувати квитанції, і що мені треба їхати на Туполєва. На що я вирішив "ну і ... з вами"
Ось так я на них забив, а вони на мене ні... Десь на початку липня в поштовій скриньці (за місцем прописки) знаходжу листа в звичайному конверті. В листі постанова від 12 червня про відкриття виконавчого провадження про стягнення з мене на користь держави штрафу в 51 грн. Мені постановляється до 18 червня добровільно сплатити штраф, після чого з'явитись на прийом до державного виконавця, що відкрив постанову, і пред'явити йому квитанцію. Інакще з мене в примусовому порядку буде стягнуто штраф, 10% виконавчого збору і 50.86 грн., пов'язаних с провадженням виконавчих дій. При цьому на листі є тільки один штемпель, і на ньому дата 25 червня. Ось така машина часу...
А тепер остання серія. В понеділок, збираючись в Лугове, вирішив закрити питання (до цього зовсім ніяк не виходило цим зайнятись). Чесно кажучи побоювався що на трасі мене зупинять і відправлять на штрафплощадку (як виявилось зовсім дарма). І, як в нас весь час і буває в державних органах, поцілував закриті двері, тому що "неприємний день". Сьогодні пішов вдруге, вже в правильний день і правильний час. Пройшовшись по кількох кабінетах взнав що потрібний мені державний виконавець у відпустці, а його заміняє ось цей. Попав до нього (черга 1-2 чоловіка). А далі процес зайняв, мабуть, з хвилину часу: я показую постанову і квитанцію і пояснюю ситуацію, державний виконавець по комп'ютеру щось перевіряє, і встає "зараз зроблю копію з квитанції". Сам! Він сам збирався зробити копію! Коли востаннє ви бачили таке в державних структурах? Але я зразу вручив йому копію, яку я на всякий випадок захватив, він записав на ній якийсь номер для себе і сказав "все. Провадження закрито".
Ось і все