Юго-Восток Украины

[Сэнсэй]

Актуальные карты АТО, постоянно обновляется:

Вариант №1 | +

Видео в динамике за июль-август:

история обновлений этой карты:
После 16 августа 2014: https://commons.m.wikimedia.org/wiki/Fi ... %D1%8B.svg
До 16 августа 2014: http://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D4%E0%E ... nflict.png

Вариант №2 | +

http://liveuamap.com/?ll=48.283156146533;39.10262847900401&zoom=8

Вариант №3 от СНБО (текущая ситуация) | +

http://ru.slovoidilo.ua/maps/map-ato.html

Вариант №4 (в динамике) | +

Видео карты АТО с 20.05.2014 по 28.02.2015:

Карта на 20.05.2014. С чего начиналась ЛуганДония. | +

[Сэнсэй]

-1

"В Краснодоском районе, возле шахты "Восточная" (ГП "Краснодонуголь") с лесополосы террористами велся обстрел с переносного зенитного ракетного комплекса (ПЗРК), и в 12:30 украинский самолет был сбит, летчик катапультировался", - сказал Снегирев.

http://vk.com/video98439126_169452599?l ... d70afcb309
это не тот Ан-26 который Феникс восстанавливал?

Ндя, грустно... Выбрали тихоходную цель, уроды.
АН-26 с виду очень похож на АН-30Б, а АН-30Б у нас остался только один. Будет крайне неприятно, если это его сбили, т.к. это специализированный самолёт для фотометрии, наблюдения и корректировки огня.

[mutexx]

вроде как подтверждают что Ан-26, хотя от этого не легче, в твоем списке ан-26 было аж 2 штуки. Тихоходная ладно, но как ПЗРК можно сбить самолет на 6200м вообще непонятно, такое впечатление что или ЗРК "подарили" или новые ПЗРК тестируют на нас с#ки Еще и летчика в плен взяли, по крайней мере одного

[Сэнсэй]

Ранее 26 вертолетов были переданы в аренду частной компании "Украинские вертолеты" и на данный момент так и не возвращены и в боевых действиях не участвуют.

По логике, в аренду, скорее всего, сдавались транспортные Ми-8 (до 24 пассажиров), т.к. у боевого Ми-24 (до 8 пассажиров) расход такой же (700-800 литров в час), а людей помещается в 3 раза меньше.

Кстати, Украина своими силами может модернизировать Ми-24 до состояния "почтиАпач": http://uos.ua/produktsiya/aviakosmiches ... -25-i-mi-3
Особо обратите внимание на последний абзац, где про защиту "АДРОС" пишут. Классная штука киевского производства. Вполне может быть, что именно сейчас такие штуки устанавливают на наши вертолёты, учтя потери.

[Сигналкин]

Вот и съездили на футбол
У Меркель просять Україну поговорити з терористами і діяти "пропорційно"
Что в переводе с дипломатического языка означает - мы конечно с Вами, но нам валодя такое пообещал !!!!

Скока там денег надо чтоб сделать хоть одну ядерную бимбу ?
Иначе они будут выражать свою "глыбоку стурбованисть" еще долго.

[Сэнсэй]

Сигналкин
Судя по тому, что Порох не поехал на футбол, хоть Меркельша и приглашала, он выражает глубокое понимание их глубокой обеспокоенности


Попалась на глаза интересная интерактивная карта АТО, с обновлением событий: http://liveuamap.com/?ll=47.96897114703 ... 234&zoom=8

[Сэнсэй]

Виктория_Правды @pravda_1 · 1 мин
Рашистские казаки, которые в Красном Луче обратились к АТО, дать им возможность покинуть Украину. На ЗЕЛЛО паника...
—————————————————

Новости Донбасса @novostidnua 44m
Милиции Славянска не выдали оружие. Обычный патруль: 1 милиционер и 2 бойца добровольческих отрядов с автоматами. Выглядит, как конвой
—————————————————

При минометном обстреле населенного пункта Александровка в воскресенье погибли 30 ополченцев Луганской народной республики (ЛНР). Об этом сообщило агентство "Новороссия". Во время второго дня боев под Александровкой минометом подбит грузовой автомобиль "Урал" с бойцами ЛНР.
—————————————————

Programa Poroshenka @Programa_PP 59s
Міноборони доповів Президенту України: Члени екіпажу АН-26 вийшли на зв'язок з Генштабом http://president.gov.ua/news/30746.html pic.twitter.com/BC3OAXssx7
—————————————————


12:13 / 14.07.2014 — Новости Донбасса
Часть сил террористов вместе с бронетехникой небольшими группами начала покидать территорию Луганской области и отходить к украино-российской границе. Об этом УНН сообщили в штабе Антитеррористического центра.

"Сегодня утром часть сил террористов покинула Луганск и через подконтрольную им зону отступила в сторону границы. Сейчас наблюдается скопление и попытки перемещения сил террористов вместе с бронетехникой в ​​районах населенных пунктов Суходольск и Молодогвардейск.

Согласно оперативным разведданным, силы боевиков скапливаются на границе и пытаются малыми группами выходить на территорию России через "дыры" на границе. Информации о том, удалось ли им пересечь границу, пока нет. Все факты проверяются", - отметили в штабе АТЦ.

[oreh]

но нам валодя такое пообещал !!!!

думается, что, скорее, пригрозил, уверен, компромата у него на нее просто немерянно

Скока там денег надо чтоб сделать хоть одну ядерную бимбу ?

хороший вопрос

[elektron]

Думаю что для нас это будет не так много, как к примеру для Зимбабве.

[Nik]

Roman Burko
48 хв ·



Знаете чего боится не только Россия, но и Европа - того, что Украина станет новым мощным геополитическим игроком. А она станет, поверьте мне. И дело даже не в патриотизме и самоподбадривании, дело в знании, которое придает сил продолжать борьбу. Если бы у меня не было этой УВЕРЕННОСТИ И ЗНАНИЯ, я бы уже давно мог склеить ласты или депрессировать где-то в комнате с желтыми стенами. Я знаю, что Украина этой зимой сделала невозможное, этот взрыв пассионарности и, если хотите, "квантового скачка сознания" у многих украинцев создал предпосылки для становления новой Украины с совершенно новым типом гражданской ответственности, самоорганизации и самоидентичности. Мы наконец-то получили национальную идею, и эта идея - это не ненависть к Путину, не борьба с террористами и даже не война за независимость. Наша национальная идея - это реализация огромного потенциала созидания и регенерации. Колоссальной силы волонтерские инициативы по взаимопомощи и кооперации, которые проявил Майдан и продолжает проявлять война на Востоке показали, что украинцы это сочувствующий, отзывчивый и искренний народ, готовый в трудную минуту стать единым целым в борьбе за свои идеалы.

И когда вы слышите тревожные вести с фронта или слова, что все из ряда вон плохо - не следует опускать руки, это всего лишь этап самоочищения, своего рода - выведения шлаков. Прежде чем перейти к чему-то новому, следует сбросить пелену всего ненужного и отжившего. Вы можете не верить, просто знайте, что пройдет совсем немного времени и Украина расцветет и станет великой и сильной страной.

А пока, воюйте, созидайте и знайте, что мы на правильном пути и у нас все получится. Все предопределено, главное следовать зову сердца и духа.
Слава Украине.

[Nik]

https://www.facebook.com/dostali.hvatit ... =notify_me

Час на війні - це щось таке, що йде зовсім по-іншому. Він не вимірюється ані годинником, ані календарем...

| +

Бодай тому, що вимірюється життям твоїх товаришів. Оцих матюкливих, іноді трохи зляканих, але таких, таких, таких пацанів, що кожного з них хочеться собою прикрити.
Зрештою, чорт забирай, він вимірюється твоїм власним життям.
Та що там час - мить все вирішує у цій столітній війні. Мить вирішує, хто стріляє першим, хто житиме.
Вирушаємо з Києва до Артемівська, бо війна, бо там наші побратими з батальйону «Донбас» кожен день під обстрілом, тримають передову, бо так треба.
Збираємося виїжджати зранку, але то те, то се. То делегації, то волонтери, то добровольці, «коли нас візьмете із собою на передову, коли дасте нам зброю, ви не дивіться, шо я старий, малий, кривий, я не буду вам обузою, а якщо доведеться загинути, то не одного кацапа візьму з собою», то священники, то матері - і усім мусиш вкраяти свого часу, наче нарізати смужку життя; легше врізати і віддати пальця.
Тактично неправильно, час не любить такого легковажного поводження з ним. Вирушаємо коло полудня.
Полтаву, Харків пройшли за сонця, в Ізюмі сонце стало червоним, скільки не підживлюй його світлом фар, в Слов’янськ - наче висадилися на невідомій планеті - зайшли глибокої ночі.
Марсіанські пейзажі, декорації для зоряних війн, усюди відчувається, що тут побували чужі, Стівену Спілбергу це сподобалось би. Моторошно. Моторошно. Моторошно. Невже це наша планета, наш час, невже це з людьми зробили люди.
Між Ізюмом і Слов’янськом 5 блокпостів. Наші. А покажіть документи, вийдіть з машини, відкрийте багажник, а тримайте руки так, щоб я їх бачив, мета поїздки, зброя є, немає зброї, а якщо я пошукаю, спробуй, поїдеш далі з нами, в багажнику. Це на першому блокпості з боку Харкова. А сам весь такий чистенький, випрасуваний, відгодований, з шевроном із зображенням птаха і ненависним для кожного майданівця написом. А зброя - ми від заздрості дар мови втратили. Мрія натівця. От би нашим пацанам таку на передову, а не цим бикам в тилу нею красуватися. Ледве стрималися від спокуси здійснити захват. Просто нас троє, а їх десяток.
Чим ближче до передової, тим ближчі люди. Тим більше наші наші.
П'ятий блокпост, околиця Слов’янська. Не партеся, хлопці, своїх впізнаємо на дух, у нас вата не розмовляє українською, тим паче, з галицьким акцентом. От блін, а шо, так помітно, 25 років у Києві. У мене слух. Як у снайпера. Як у вчителя української мови і літератури з двадцятилітнім стажем. Та ну. Ти звідки, брате. З Борислава. А я з Тернополя. Обнімемося, брате. А він теж має відношення до мови і літератури. Це наш Влад, Ніженський Робін Гуд. Письменник - каже, якщо не бреше. Хлопці, ану бігом сюди, подивіться, хто до нас приїхав - герой майдану, леніноборець і комбат Микола Коханівський, сер Робін (не футболіст) Гуд і Гуменюк - письменник. Блін, досить приколюватись.
Ви куди зараз. В Артемівськ. До Семена. Ага. Бля. У них там жорстко. Кожен день м’ясорубка. Я б на ніч не радив. Треба. А шо по зброї. Три коротких ствола. Херня. Були у нас трофейні. Дали б вам 2-3 калаша. Вчора повіддавали. Тут від Слов’янська до Артемівська реально нікого нема. Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка - нічийна земля. Особливо вночі різні групи шаряться. За півгодини перед вашим приїздом була пальба - з калашів і кулемета, якраз із того боку, куди ви збираєтеся. Блядство.
Патрон в патронник, кожної секунди будьте готові до того, що вас можуть обстріляти, швидкість 200, педаль до поляка - і газу, газу. Рації у вас нема. Ви з Маріуполя. Ви тут типу чужі. Йобане керівництво, про шо воно думає. Пиши телефон. Якщо приймете бій - дзвони, поможемо.
Ну шо, обнімемося, брате. Бережіть себе. І ви себе бережіть. З Богом.
Легко сказати «200 - і газу». Бетонні блоки впоперек дороги, шини, повалені дерева, обірвані дроти, вирви, залишки блокпостів, напівзруйновані кулеметні гнізда, бліндажі, спалена техніка, швидкість руху почасти нульова, загальна - 40 кілометрів.
Один раз мало не злетіли у воду, прогледіли, що попереду підірваний міст. Один раз нас обстріляли - на виїзді зі Слов’янська, здається, свої, у місцині, яку тутешні називають «на каналі». Таке буває. Це нормально. Залишили серед поля, серед лісу десяток другий срочників-пацанів, насипали пару відер набоїв і - як хочете, так до ранку відбивайтеся. Вранці поміняємо. А ви знаєте, що таке в двадцять років пережити на війні одну ніч? Один сивіє, другий кличе маму, третій молиться, четвертий Бога проклинає. Я ж проклинаю усіх, хто розкриває пащу на цих пацанів, усіх жирних пацюків, які окопалися в тилу і обсуджують, як погано воює наша пацанва, наші батальйони і наша армія. Чуєте? Я вас проклинаю, підарасти обидвох статей.
У Слов’янську не зустріли жодної людини, жодного авта, жодного світла у вікні. Страшно. Страшно. Заледве вирулили з цього цвинтаря розстріляних ілюзій. Заледве знайшли іншу дорогу на Артемівськ. Заправка. Десь на півдорозі між Слов’янськом і Краматорськом. Дивина. Працює. Пошарпана, потрощена, пограбована, попалена, але - працює! Заправщик сам один біля своєї заправки, як біля своїх вулканів Маленький принц. Вступає в розмову, до болі рідний, милий вуху суржик, радіє, що бачить людей, ще більше радіє, що, заправившись, платимо гроші. Бо ті заправлялись за будь здаров, хто ті, ну ті, озирається, чужі погані люди.
В центрі Краматорська дорогу перегородила жінка. Точніше – людина, скажемо так, не дуже твереза і не дуже жінка. Рєбята, подвєзіте. Куда. Здєсь нєдалєко. Три кеме. Розмова не заладилася. Окрім неї, нікого більше не цікавив інтим, підвезли, довезли, висадили, повідкривали вікна, щоб вивітрився перегар, та й шо там тих три кілометри. Тішить те, шо й тут живуть люди. Якось живуть. Якось люди.
В Артемівськ, на базу батальйону «Донбас», дісталися за опівніч.
Майже у воротях зіткнулися з розвідувальною групою, яка поверталася із завдання.
Половина облич знайомі, всі пройшли через майдан, з другою половиною спільні знайомі, друзі.
Обнялися. Обмінялися новинами з фронтів. Ну, шо у вас тут? А шо у нас тут? Війна. Воюємо. 5 днів тут стоїмо. Жодної ночі спокійної. Кожної ночі обстрілюють наш гуртожиток. Тільки в’їхали, тільки вклалися спати, нараз – бабах! – постріл із «джмеля». Добре, що в стіну попав, а не у вікно, всі вікна посипались із першого по п’ятий поверх. Потім другий постріл – бабах! – потім третій. Позалягали біля вікон, повибігали в коридор, зайняли кругову оборону, відкрили вогонь, відбилися. На ранок пішли прочісувати місцевість, знайшли місця, звідки вівся вогонь; якщо й поклали когось, то вони забрали своїх двохсотих. Люди повиходили на вулиці, відкрилися магазини, їздять автівки, жінки з колясками, кажуть, вперше за багато тижнів. Наступної ночі – снайпер. Тільки бах-бах, бах-бах - то в одне вікно, то в інше вікно. Засікли його в тепловізор, вальнули, а він, гад, поміняв позицію, і знову бах-бах і бах-бах. І так цілу ніч - він на нас полює, а ми на нього, профі. А вчора під’їжджає беха, зупиняється он там, водій не глушить, сидить за кермом, а пасажир з гранатомета - бабах! - розкурочив дах, зняв шифер. Пацани на посту давай поливати його з калашів, а тут дерева, мандраж, відстань, а наш старий афганець, той, в якого радикуліт, приліг за бруствер і одиночними з калаша бах-бах, бах-бах - і посипалися в бесі вікна. А тут таксист приїхав, якраз за бехою, сам бачиш, через ці гори щебеню там вузький проїзд, перекрив нашим зону обстрілу. Довелося припинити, щоб не покласти цивільного. Беха рвонула з місця, водій може поранений, може, ні, а пасажиру-стрільцю, здається, кришка. А де ти його будеш шукати? Без номерів. Місцеві приходять, приносять їсти, розказують - той був, той був, той колорад, але лише окопи рив, подивитися на нас, доторкнутися рукою, свої ж бо. А таксист вчора приходив, каже - дякую, хлопці, шо врятували мені життя, дякую, що не стріляли, хоча мали на це повне право, бо так, як воно вчора виглядало все, ви мали право подумати, що я з ними заодно і прикриваю їхній відхід. Була така думка.
Сьогодні один з наших блокпостів отут, за містом, кілометрів 2-3, атакувало дві групи. Перерізали їх вогнем. Просто нам повезло, шо вони закидали гранати нам за спину. Більше десятка гранат - і всьо перельот, ні разу не влучили. А ми їх накосили. Коли все закінчилося, ми оглянули місце, де вони стояли, покидали рпг, свд, інше залізо, всюди кров, бачу - рукавиця, о, думаю, зараз, якщо іншу знайду, буду мав, а там в рукавиці кисть руки, ще тепла, прикинь? Закопали, а шо робити? Якщо вночі буде виїзд, візьмете нас з собою. Візьмемо. Чого ж. Але краще най не буде.
Пару днів тому ше не те було. Стоять пацани на посту, чують - лазить хтось, мінує чи розтяжки ставить. Стой, хто ідьот! Ні звуку. Ну, влупили чергу. А зранку знаходимо чеченця. Розтяжки ставив. Шо робити? Ворог. А ворог він живий, а це – мертвий, а з мертвими ми не воюємо. Нехай Бог з ним розбирається, чи хто в них там. Закрили очі, викопали могилу тут-таки в полі, поклали йому в могилу його зброю, засипали, прочитали отче наш. Все. Спочивай з миром.
Вкладаємося спати. Ось вам кімната, ось вам матраци, світло не вмикайте, у вікнах не маячте, хочете жити – у вікнах не куріть, зброю напоготові, шо ще? Може, ви приїхали нам на фарт і хоч би цю ніч буде спокій. Ага. Якщо почнеться обстріл, якщо почнеться кіпіш, ви краще сидіть в кімнаті і в коридор не йдіть, наші пацани вас не знають, ше хтось подумає, шо ворог вдерся на поверхи, і влупить чергу. Суттєве зауваження. Головне – розумне. Добраніч, хлопці. Добраніч, хлопці.
Вранці розбудило сонце і горобці, які, здається, нічого не знають про війну, у яких на дереві за нашим вікном якісь там свої гороб’ячі клопоти.
Вийшли у двір, бійці збираються на патрулювання, на блокпости, обступили, купа знайомих, а шо там в Маріуполі, а шо там у Києві, а доки це все. Зав’язалася розмова, обмінялися телефонами, пофоткалися. Семен Семенченко, без балаклави - звичайний хлопець, звичний український пацан, як будь-який інший з Харкова, Львова чи Житомира.
Їдете? Їдемо. А шо у вас? Два пееми і тете. Мало. Та мало, а попробуй проїдь пів-України з калашом і доведи кожному мусору, шо ти не ворог. Візьміть трійко гранат, негусто, та все ж, все, шо можемо.
Все, що можемо, - це не тільки про Добровольческий батальон территориальной обороны Донецкой области "Донбасс" чи Батальйон спеціального призначення "Азов" чи Батальйон "Азов-Січ". Це про всіх, хто сьогодні на передовій.
Все, що можуть, роблять сьогодні наші бійці на передовій, і те, що не можуть, – теж роблять. Хтось мусить це робити. Бо хто це зробить

[Andy]

Милиции Славянска не выдали оружие. Обычный патруль: 1 милиционер и 2 бойца добровольческих отрядов с автоматами. Выглядит, как конвой—————————————————

кто бы сомневался, достойные экземпляры.
пи*дец полный.

[elektron]

Andy

Ну да, еще пару дней назад по телеку было. А куда деться? Вообще ментовня в сегодняшней Украине была как средство обогащения, а вовсе не как орган, призванный защищать правопорядок. Никто его защищать особо не собирался, все ждали ранней пенсии и служебной жилплощади, а если повезет то и карьеры, а если еще больше повезет с кем-нибудь, то одним махом в миллионеры - и в отставку, баблом кутить, свое дело бандитское открывать.
Думаешь эти "молодыки" по призванию что ли , тем более в Ахметов-сити ...

А ты на секундочку можешь себе представить, что в Крыму ТВАРИлось?

[Nik]

Пентагон готовий безоплатно передати ЗСУ кілька сотень (!) вертольотів вогневої підтримки AH-1W Super Cobra, які зараз знімаються з озброєння. AH-1W Super Cobra за американськими стандартами трохи застарів (був прийнятий на озброєння в 1986 році), але все ще дуже грізна машина. Його система управління вогнем перевершує всі перспективні москальскі розробки на покоління, а то й на два! Повністю обладнаний для ведення бойових дій вночі і в умовах обмеженої видимості. Зараз США мають на озброєнні і на консервації близько 900 таких машин...

[Nik]

Было?нет?


Фотофакт...
http://www.kharkovforum.com/showpost.ph ... count=6167

[Nik]

Oleh Petraniuk

Источник, близкий к личной охране Пушилина: #Ахметов предложил лидерам сепар-в $30 млн., если они исчезнут, оставив «мясо» без руководства

Ху**вый Донецк @Hy_Donetsk · 1 мин
Армянское радио не выдержало конкуренции с #Zello и закрылось.